Уривок з улюбленої книги:)

-Сподіваюся, сир вам сподобається. Тут брі та пон л'Евек.
- Якраз те, що я найбільше люблю ...

... Прийшовши в номер, Равік розшукав стару спиртівку, якою давно не
користувався. Він знайшов пакет з кубиками сухого спирту і невелику сковорідку.
Взявши два кубики, він поклав їх на пальник і запалив. Затріпотіло вузьке, синє полум'я. Він розтопив шматок масла і вилив на сковорідку два яйця. потім нарізав свіжого, золотистого білого хліба, поставив сковорідку на газету, розгорнув пакет з сиром, відкрив пляшку "вувре" і взявся за їжу...

"Тріумфальна арка" Еріх Марія Ремарк

Мрії у калюжах.

Як казав Ремарк:Счастья кругом — сколько угодно. Только нагибайся и подбирай.))

Отак я релаксувала сьогодні.

Японський сад.Музей Альберта Кана.

Я завжди дивувалася людям, які кажуть,що оглянути нове місто їм вистачить два-три дні. Живу у Парижі вже восьмий рік і  щоразу відкриваю для себе щось незвідане і цікаве. Цього разу це був музей і сад Альберта Кана,французького банкіра і філантропа. Ще на початку 20 століття,коли фотографія була дорогою і малодоступною річчю, цей дивний чоловік  взявся втілювати у життя масштабний проект -  створення фотографічного зліпку епохи за допомогою автохрому,одного з найстаріших процесів створення кольорових фотографій. Завдяки спадщині Кана ми можемо побачити людей і планету,такими якими вони були тоді,сто років назад.

     

Фужер (Fougeres) середньовічне місто-фортеця.

Від феодального середньовіччя в Європі збереглося безліч красивих пам'яток архітектури , замків , невеликих сіл і старовинних містечок. А Франція взагалі рай для любителів старовини. У 50 км від французького міста Ренна ( Rennes ) в закруті річки Нансон, що служила колись природним кордоном між Францією і Бретанню,знаходиться фортеця Фужер , побудована в XI-XV століттях.Вона входила в так звану «золоту дугу» міст-фортець (Шатобріан, Вітре, Фужер, Ренн) - оборонну систему бретонських герцогів, які чинили опір експансії французького королівства.

Париж,як на долоні.

Моє улюблене місце у Парижі- Монмартр. Так склалося ще з мого першого сюди приїзду.Тоді далеких 12 років тому чудовий витончений,ніби мереживний собор Святого Серця я бачила тільки при світлі нічних ліхтарів. Довгими роками храм снився мені у променях сонця.Не знаю,звідки я могла це так чітко собі уявляти...
Цими вихідними я нарешті піднялася на купол собору. Вид захопливий! Якщо захочете колись побачити більш романтичний вид,ніж з Ейфелевої вежі, ласкаво прошу на Монмартр!Осінній туман додає таємничості.І ви забуваєте,що щойно подолали 300 крутих сходинок уверх,що за 6 євро купили квиток...Вам хочеться милуватися,вдихати на повні груди таке терпке паризьке повітря і навіть хотілося б полетіти...Але то вже інша історія...!)

Романтика Нормандії

Люблю Нормандію. Такий спокій. Якби я була письменницею і перебувала б у пошуках Музи,то їхала б саме сюди. Мені здається,що тут можна написати неймовірні твори(маючи талант,звісно).Все доглянуте,акуратненьке,затишне. Відчуваєш себе вдома і у раю одночасно))

 Чим не Моне?)

Замок Монте-Крісто. Слідами Олександра Дюма.

Відвідали ми дім Олександра Дюма,який велично називається Замком Монте-Крісто. Мені сподобалося,звичайно. Ми купили білет з гідом і театралізованою постановкою. Таке дійство відбувається тільки у кожну останню неділю місяця і коштує не так вже й багато-9 євро. Було дуже цікаво. І приємно вразило те,що з глядачів були ми і ще одна сім’я з старшим хлопчиком. А люди відпрацювали все на повну потужність. У ненав’язливий спосіб цікаво обіграли і розповіли як будувався замок, як жив Дюма,що любив,як працював…

Після публікації роману «Три Мушкетери» і під час роботи над «Графом Монте-Крісто» у Дюма виник задум збудувати своє родове гніздо з однойменною назвою.Як стверджували працівники музею- у письменника був такий характер,що якщо щось приходило йому на думку,то він вже з нічим не рахувався,а доводив до бажаного результату.

Chateau Champs-sur-Marne.Елегантність по-французьки

18 км на схід від Парижу, височіє у центрі парку площею 85 га замок Шамп-сюр-Марн. Побудований він у вісімнадцятому столітті. Прославлені мешканці змінюють один одного:герцог де Лавальер, Левіс і маркіза де Помпадур. У 1895 році Луї Каєн Д'Анвер, великий колекціонер, закоханий у вісімнадцяте століття, поручив архітектору Destailleur відновити замок,а Анрі Duchêne  парк.Новий напрям для любителів старовинної архітектури.Після 6 років реставрації  замок став знову відкритим для громадськості  цього літа.

Тут є все для приємного відпочинку у теплий суботній день. Під бризками фонтану,споглядаючи старовинний фасад,попивати охолоджений сидр...Чи не ідилія?)

Квітковий фреш

За вікном дощить і холодно,хоч календарна весна вже добігає до свого екватора. А минулого року у цей час  ми вже насолоджувалися всіми кольорами та ароматами квітня.
Ось трішечки тієї краси. Щоб легше чекалося...)

Château de Chantilly

Замок Шантії (Château de Chantilly)- родовий маєток принців Конде, перлина регіону Іль-де-Франс

Замок знаходиться всього в 49 км від Парижу. Яскраві і незабутні враження на все життя вам гарантовані!

 

Замок Шантії хоч і не так відомий,  як Версаль або замки Луари, нітрохи не поступається їм своєю красою. Не випадково, під час свого візиту до Франції в 1968 р. президент Ніксон вигукнув: «Чому мене сім разів возили в Версаль і жодного разу сюди?».)) 
 Це одна з найбільших аристократичних резиденцій Франції, яка була побудована на початку XVI століття коннетаблем.Монморансі,( Коннетаблем в епоху Каролінгів називався начальник королівських стаєнь - сomte de l'étable. Поступово "головний конюх" став помітною фігурою в оточенні короля - йому доручалася організація королівських поїздок, а починаючи з XIV століття коннетабль замінив собою сенешаля і став очолювати королівську армію.)
 а потім перебувала у володінні принців Конде. 
Розкішний замок розташований на острівці, з усіх боків оточений ровом з водою посеред чудового парку, розбитого самим Ленотром. Цей казковий палац з усіх боків має можливість милуватися своєю красою у водах садових басейнів та фонтанів. А дорога до замку пролягає через величезний і тінистий ліс Шантії.В оздобленні фасадів замку дивним чином сплелися різьблена архітектура готики і пишність стилю бароко.