Серафина Луї.Наївне мистецтво.

Подивилася вчора ще один фільм про творчу людину,художницю "Серафина із Санліс". Історія життя,правда,доволі епізодична,представниці французького наївного мистецтва Серафини. Жінка ніколи у житті не вчилася малюванню.Працювала і пастушкою,і прибиральницею, і прачкою...А у вільний час,тобто уночі, малювала свої прекрасні картини. Найдешевшою фарбою,яку часто брала у борг.До неї підмішувала рослинні барвники,виготовлені власноруч,тваринну кров,віск,який не рідко брала у церкві.Малювала на дерев'яних дошках.Доля подарувала їй зустріч з поціновувачем картин і визнаним критиком,який і розгледів її здібності. Але,як завжди у таких випадках, за талант потрібно платити- Серафина останні роки свого життя провела у домі для душевнохворих.І як я тільки що вичиталала,померла від голоду і відсутності догляду при режимі Віші.І хоч її картини і продавалися,і виставлялися це вже не приносило їй ніякого душевного задоволення. Фільму бракує динаміки,але він гарно акцентує увагу саме на щоденному житті художниці,на її чудових роботах,на її дивакуватості...Хто цікавиться такими темами-однозначно раджу подивитися.Фільм тримається на достовірних фактах.Має 9 номінації на премію Сезар! Мені було цікаво ще й тим,що я вже неодноразово мала можливість бути у Санліс. Приємно усвідомлювати,що ходила тою ж бруківкою,що колись художниця, потім автори фільму. Попробую ще розшукати адресу,де жила Серафина і наступного разу навідаюсь(якщо є куди).Ось тут можна глянути на її картини https://www.google.f...iw=1440&bih=794