Ремарк і гуляш по-сегедськи

     Не пам'ятаю точно, коли саме, але у середній школі я вперше взяла до рук роман Ремарка. Книжка називалася «Тіні у раю» . Вона мене тоді вразила у всіх відношеннях. Але сьогодні я хочу розповісти не про це.
    Хоч Ремарк воєнний і трагічний письменник, мене завжди захоплювало, як просто він вміє описувати життєві радощі  і  буденними словами переконати, що життя таки прекрасне! 

Якщо і є книги, які вплинули на моє сприйняття світу, то це ремарківські шедеври!Я люблю і знаю Париж завдяки його "Тріумфальній Арці", імпресіоністів мені відкрив також Ремарк. З ним я гуляла нічним музеєм і під місячним світлом,що сочилося з вузеньких вікон розглядала танцівниць Дега, вугільні малюнки Сезана та квіткові натюрморти Моне. У Ремарка ж дізналася і про кальвадос,справжній ,міцний і запашний, і про несмачну американську каву)), і про хороші французькі вина

А от про гуляш по-сегедськи я мріяла відколи почитала книжку. Страшенно хотілося скуштувати, хоч я навіть поняття не мала, що саме туди входить. У ту безінтернетну пору віднайти потрібний рецепт виявилося нездійсненною  для мене справою.

 Але  мені перед очима зринала картинка, як дві загублені душі сидять у ліжку, у одній з висоток Нью-Йорка; красномовно зім'яті  простирадла, подушки, розкиданий одяг, а  ВІН і ВОНА з насолодою їдять цей гуляш, кидаються малосольними огірками і відчувають себе неймовірно щасливими у той момент,там і зараз... Досі знаходжу у цій картинці щемливу романтику…

— У меня в номере есть кастрюля с гуляшом по-сегедски, — сказал я. Хватит на шесть здоровых едоков, венгерская кухарка приготовила. Вчера вечером он был вкусный, а сегодня еще вкусней. Гуляш по-сегедски с тмином и зеленью даже вкуснее на следующий день. — Откуда у вас гуляш по-сегедски? — Я был вчера в гостях. — Впервые слышу, чтобы домой из гостей приносили гуляш на шесть человек. Где это было?.. В..? Я возмущенно посмотрел на нее. — Нет, не в немецкой пивной. Гуляш — блюдо венгерское, а не немецкое… (с) Еріх Марія Ремарк, “Тіні в раю”.

Мабуть,  Ремарк таки палав особливою любов'ю до цієї страви, бо згадує її аж у трьох своїх романах: "Чорний обеліск", "Возлюби ближнього свого" і  «Тіні у раю»!

Особливу насолоду мені приносив оцей момент: “Гуляш был действительно вкуснее, чем накануне. Еще и потому, что мы ели его под звуки органа. Как ни странно, но Иоганн-Себастьян Бах неплохо сочетался с гуляшом по-сегедски, хотя мне казалось, что здесь более уместен был бы Франц Лист. Впрочем, обычный гуляш в сочетании с Бахом был бы невозможен”.

Ось так плавно підводжу вас до самого рецепту гуляшу. Не буду стверджувати, що він саме такий, яким ласували герої, але смачний! Нічого неймовірного чи вишуканого у ньому немає. Проста,апетитна, запашна домашня страва. Думаю, у цьому й секрет його успіху в автора. Після років поневірянь, життя у готелях і харчування у ресторанах різного штибу, ситна домашня їжа цінувалася на вагу золота!

Готуємо гуляш по-сегедськи:

600г свинини (грудинка або лопатка), 4 цибулини , 500 г квашеної  капусти, 2 зубчики, 2 чайні ложки сушеної паприки, 500мл м'ясного бульйону або білого вина (можна по половині), 2 ст. ложки смальцю, 1 ст. ложка борошна, 200г сметани. Сіль, чорний мелений перець і кмин за смаком.
Свинячу грудинку нарізати невеликими кубиками, обсмажити на смальці до золотистої скоринки, додати нарізану цибулю і часник і підсмажити, поки цибуля не стане прозорою. Влити пів склянки бульйону і протушкувати, поки бульйон НЕ випарується. Додати паприку, кмин, квашену капусту, влити бульйон/вино, як слід перемішати і тушкувати на повільному вогні під кришкою приблизно годину.  Розтерти борошно зі сметаною, заправити цією сумішшю гуляш і ще протушкувати 5-7 хв. Посолити і поперчити за смаком. Перед подачею посипати свіжим подрібненим кропом. Не забудьте малосольні огірочки!

Читайте Ремарка,слухайте Баха, ласуйте гуляшем і життя не зможе вам не посміхнутися!