Мій список блогів

четвер, 18 червня 2015 р.

Шарантські устриці.




     Нарешті я познайомилися з вишуканим делікатесом – устрицями з Шаранти. Не буду вас обманювати,що мені неймовірно сподобалося і я стала палким шанувальником цих молюсків, але чесно скажу - смачно! Незвично , та навіть дегустуючи вперше, відчувається тонкий вибагливий смак, наче вбираєш у себе часточку живого Океану . Про устриці я не розповім вам нічого нового,якщо ви ними цікавитеся ,якщо ж ні,то як мінімум,ви зможете знайти потрібну інформацію українською мовою.


   Так склалися обставини,що дегустувати  цю смакоту мені випало у найбільшому в Європі морському басейні з вирощування устриць Марен-Олерон (Marennes-Oleron).Він  унікальний своїм природним середовищем - завдяки прісній воді трьох великих річок: Седра, Шаранти і Жиронда (Seudre, Charente, Gironde) - солоність морської води тут набагато нижча норми. Кожна друга французька устриця родом звідси, і всі вони заслужили вищий французький знак якості - Label Rouge. Колись у цих місцях жили в основному так звані «плиткі» устриці, потім з'явилися інші різновиди: Portuguese і Gigas (остання - найплодовитіша і невибаглива до умов зовнішнього середовища). Ще один підвид устриць  Fines de claire, культивується в штучних водоймах в гирлі річки Седр, вони менш солоні і мають тонший, вишуканіший  смак, ніж їх "дикі" побратими.
 
 


 




  Хоча в  устриці доступні і їстівні протягом усього року, вважається, що найкраще їх їсти в ті місяці, у французькому варіанті яких присутня буква "р". Виходить, що з травня по серпень для них не сезон. Я вичитала  думку, що цей забобон запустили в гастрономічне середовище паризькі кухарі з однієї простої причини: саме в літні місяці, коли устриці стають найбільш соковитими, вони дуже погано переносять транспортування навіть у не настільки вже далеку французьку столицю. Є ще й інше пояснення:  це якраз  період розмноження в устриць і у кожній раковині ви крім самої устриці ймовірно знайдете молочко.



Як на початківця,можливо,зарано висловлювати  свою думку, але моє особисте враження : їсти устриць з молочком,майже те саме,що жувати оселедець! А ви ж не за цим їдете,правда? Тому,відправляючись за смаколиком на ринок , обов’язково уточнюйте даний момент. Продавці знають. Нам розповіли,що дикі устриці зачасту з молочком(у згаданий період розмноження,звісно),а вирощені у штучних умовах-ні. Є спеціально виведений вид, який не розмножується.  Ціни на ринку дуже демократичні: за дюжину( а устриці продаються саме дюжинами) у вас попросять від 5,50є до 8,00 залежно від виду і розміру. До речі, нумерація устриць  обернено пропорційна до їх розмірів. Наприклад, № 5-це невеличка устриця вагою 30-35г,а вага №1  буде коливатися десь у межах 110-150г.




Класичний варіант - свіжі устриці на льоду, як закуска (entree, як кажуть французи). У хорошому виконанні і подача таких устриць, і сам процес їх поїдання перетворюється в гарну церемонію. На стіл ставлять величезне блюдо, де на подушці з колотого льоду, лежать свіжі устриці у власному соку. Їх їдять сирими, гарненько окропивши лимоном (від чого дійсно свіжий, живий молюск трохи стиснеться) і присипавши за смаком свіжозмеленим перцем. Перед подачею раковини відкривають, знімаючи їх верхню половинку. З ними добре поєднується сухе біле або рожеве вино і, зрозуміло, шампанське.  Разом з  тацею устриць вам обов’язково принесуть свіжесенький хрусткий,духмяний багет і ніжне золотисте шарантське масло. Виконуйте ритуал до кінця,намазуйте скоринку багета маслом,приготуйте собі устрицю і насолоджуйтеся тонким і ніжним смаком з характерним йодистим ароматом моря.






Подорожуючи вздовж річки Седр, цікаво подивитися на розташовані тут ферми з розведення устриць.Для їх вирощування використовують ставки на місці колишніх соляних виробок. До речі, для туристів передбачені спеціальні екскурсії по знаменитих соляних і устричних місцях регіону, а також музей устриць,такий як  Сité de lhuître у містечку Маренн. Для туриста і початківця-саме те. Там вам розкажуть все про життя устриці,про способи вирощування і видобування,проведуть екскурсії і запропонують продегустувати найкращий продукт їхнього регіону.


Якщо ж ви уникаєте туристичних місць,то шукайте вздовж дороги вказівники на приватні ферми та садиби, що займаються вирощуванням та видобуванням устриць. Тут вами  з радістю займуться  привітні власники. Запропонують вам  найкращі продукти, розкажуть як приготувати, з чим споживати і що ще варто відвідати по-сусідству. Не бійтеся розмовляти з людьми – вони дуже щирі і привітні. І справді люблять свою роботу, хоч вона дуже нелегка.





Попри романтичні розповіді туристичних публікацій ,попри презентаційний і привабливий вигляд рибацьких хатин і устричних угідь приходить розуміння,що це надважка праця,навіть у наш техногенний час людям приходиться докладати чимало зусиль для результату,який ми з вами можемо побачити. Але одночасно це дуже надихає і стимулює. Хочеться відкривати свою Америку і відчувати, вдихати на повні груди аромат життя!




3 коментарі:

  1. Дякую) Все, хочу устриць. Ну і що, що на ніч дивлячись? Апетиту нагнала))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. ))))я б від однієї-двох теж не відмовилася) Особливо за компанію))

      Видалити
  2. а мені не на ніч, та все ж хочеться))))

    ВідповістиВидалити